До першого весняного і найсвітлішого зі свят - 8-Березня - приємно розквітла школа: повсюду сонячні посмішки, квіти, взаємні вітання, вірші і пісні найкращим і святим...

 

 

 

 

 

                         Це треба мати ще везіння
                         Й якесь наднеземне ребро,
                         Щоб дати світові весінню,
                         Любов'ю скраплену й добром
                         Красивішу за Єву ту,
                         Жіночішу з усіх живущих
                         Одвіку і донині сущих,
                         Величну жінку і святу!

                              

                               Це треба мати божу душу, 
                               Високих струн природний дар,
                               Щоб так достойно й непорушно
                               Живильний віковий нектар
                               Нести в життя натхненно й чисто,
                               Неперевершено, врочисто,
                               Так неповторно-предковічно,
                               Де жінка - сонце, зорі, вічність!

                         

                         Здіймаю дві руки за Вас,
                         Хай всі боги на небі знають:
                         Ми не спішитимем в запас, 
                         Допоки зорі в небі сяють, 
                         Допоки сонця з небозводу...
                         Нас зігрівають промінці, -
                         Не буде роду переводу,
                         Ми вічні на землі оцій!

    

     Таким лейтмотивом були пронизані всі заходи на честь жіночого свята, особливо концерт художньої самодіяльності, який прикрасив, на думку дорослих і дітей, вокально-інструментальний ансамбль чоловіків-учителів "Альтаїр".