 Дирекція Тульчинської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів–ліцею, педагогічний та учнівський колективи глибоко сумують з приводу важкої втрати – передчасної смерті Плотицького Аркадія Овсійовича – одного з найталановитіших педагогів України і колишнього Радянського Союзу. 61 рік свого життя Аркадій Овсійович працював заступником директора з виховної роботи, психологом, вожатим Тульчинської школи-інтернату, був чудовим начальником піонерських таборів ім. Котовського с.Ободівка Тростянецького району та ім. Желюка, в останні роки працював координатором Тульчинської общини «Сохнут».
Свій мудрий педагогічний талант, велику любов Аркадій Овсійович віддавав дітям, а вони відповідали йому взаємністю. Аркадій Овсійович був і залишиться нашим духовним наставником назавжди…
Учителю мій…
Скільки треба любові й згорянь,
Учителю мій…
Скільки треба натруджених кроків,
Щоб у кожному серці зоря
Пломеніла, як у тебе, високо!
Учителю мій…
Я твоїми росинками вмитий…
Учителю мій…
Я спішу в далину твоїх мрій…
Як же можна тебе не любити
Учителю мій, учителю мій?!
Учителю мій…
Ти навчив мене радості жити,
Учителю мій…
Ми з тобою ідем по прямій…
Як же можна тебе не любити
Учителю мій, сонцедарний учителю мій?!
Такі, як Ви, із серцем розпростертим,
Такі, як Ви, прекрасно-осяйні
Живуть віки, сміються в очі смерті,
А ми, Овсієвичу, пригнічені й сумні.
Не стало Вас, немов зоря ясна
Нараз погасла, небо освітивши,
Нам боляче, нестерпно гірко нам
У цій тривожній, у цій прощальній тиші…
В. Друм |